Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

життя після смерті

  • 1 afterlife

    n
    1) peл. загробне життя; життя після смерті
    2) жарт. наступний період життя

    English-Ukrainian dictionary > afterlife

  • 2 afterlife

    n
    1) peл. загробне життя; життя після смерті
    2) жарт. наступний період життя

    English-Ukrainian dictionary > afterlife

  • 3 tomb

    1. n
    1) могила

    T. of the Unknown Soldier — могила Невідомого солдата

    2) надгробний пам'ятник
    3) гробниця; склеп; мовзолей
    2. v
    1) ховати, класти в могилу
    2) бути могилою
    * * *
    I [tuːm] n
    2) надгробний пам'ятник; гробниця; склеп; мавзолей

    royal tomb — королівська гробниця, королівський склеп

    3) ( the tomb) смерть

    to go down into the tomb — лягти в могилу, померти; ( the Tombs) міська в'язниця в Нью-Йорку

    II [tuːm]
    1) υl. ховати, класти в могилу

    English-Ukrainian dictionary > tomb

  • 4 tomb

    I [tuːm] n
    2) надгробний пам'ятник; гробниця; склеп; мавзолей

    royal tomb — королівська гробниця, королівський склеп

    3) ( the tomb) смерть

    to go down into the tomb — лягти в могилу, померти; ( the Tombs) міська в'язниця в Нью-Йорку

    II [tuːm]
    1) υl. ховати, класти в могилу

    English-Ukrainian dictionary > tomb

  • 5 Дильтей, Вільгельм

    Дильтей, Вільгельм (1833, Бібрих - 1911) - нім. філософ, історик культури О. дин із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий внесок в методологію гуманітарних наук та близьких до них ділянок і форм історичного пізнання. Освіту отримав в Гейдельберзі й Берліні. Працював на посаді проф. у Базельському ун-ті, потім - у Кілі, Бреслау. У 1882 р. стає спадкоємцем Лотце в Берлінському ун-ті, де продовжує викладати до 1905 р. В його філософській творчості простежуються впливи класичного нім. ідеалізму (Кант і Гегель), неокантіанства баденської школи, романтизму (Шеллінг і Шляєрмахер), британського емпіризму (Локк, Г'юм, Дж. Cm. Міль, Бокль та ін.), нім. історичної школи (Ранке, Дройзен) Н. айважливішим філософським доробком Д. є теоретико-пізнавальний аналіз гуманітарного знання загалом та історії (як наукової дисципліни), зокрема, дослідження категоріальних структур життєвого досвіду, історичної свідомості та принципу історизму. Він заперечував поширений на той час вплив природничих наук на гуманітарно-історичне знання та універсалістські претензії їхніх методів; розвивав філософію життя, яка розуміла людину в її історичній випадковості та мінливості. Філософські досягнення Д. охоплюють кілька чільних тем: філософія життя; вчення про філософські категорії як форми репрезентації життя; теорія світоглядів; науки про дух (своєрідність гуманітарно-історичного знання порівняно з природознавством); історизм; співвідношення історичного розуміння та природничонаукового пояснення. Д. належить низка праць, присвячених висвітленню історії раннього християнства, ідей Ренесансу і Реформації, нім. Просвітництва і класичного нім. ідеалізму, історії філософії, літератури (особливо поезії), музики, малярства, архітектури, педагогіки. Виступаючи проти тенденції в історико-гуманітарних дисциплінах наблизитись до методологічного ідеалу природознавства, він намагався обґрунтувати й конституювати їх як інтерпретативні, тлумачні, "розуміючі" науки, здатні досягати об'єктивно-істинного знання й уникати при цьому релятивізму. Згідно з Д., розуміння завжди є розумінням значень, виражених певним чином, - у словах, реченнях, міміці обличчя та жестах співрозмовника, в людських вчинках, поведінці і діях, в наукових трактатах, літературних текстах, художніх образах, філософських системах та історичних світоглядах, музичних творах та інших об'єктиваціях життя в духовній культурі. Відповідно до цього він тлумачив індивіда не як ізольовану атомарну істоту чи абстрактну самосвідомість, а розглядав його у конкретному контексті соціально-історичного середовища С. утність людини може бути осягнута не в інтроспекції, а через пізнання усієї історії. Це історичне розуміння людини, проте, ніколи не може бути остаточним, бо сама історія ніколи не може стати остаточно завершеною. Жодна філософська система чи історична інтерпретація не можуть претендувати на "останнє слово" у філософії чи історії. Д. розрізняв три засадничі типи філософії: натуралізм, волюнтаристський ідеалізм та об'єктивний ідеалізм. їхній розвиток пов'язаний із чинником трансцендентального усвідомлення, що виникає в історичному процесі. Більшість об'ємних праць Д. так і залишились незавершеними і фрагментарними. Цим певною мірою було зумовлене те, що впродовж життя Д. його ідеї не мали належного впливу на сучасників. Тільки після смерті Д., коли друзі та учні мислителя видали зібрання його творів, яке включало багато неопублікованих рукописів і становило впорядкований виклад та систематизацію вчення Д., сповна виявилась значущість його творчих досягнень. Вчення Д. справило помітний вплив на Гуссерля, Гайдеггера, Ясперса, Ортегу-і-Гассета, Вебера, Гадамера, Рикера та ін.
    [br]
    Осн. тв.: "Вступ до наук про дух" (1883); "Дослідження першооснов наук про дух" (1905); "Досвід і поезія" (1905); "Типи світоглядів та їхнє виявлення в метафізичних системах" (1911).

    Філософський енциклопедичний словник > Дильтей, Вільгельм

  • 6 безсмертя

    БЕЗСМЕРТЯ - ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. - світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем. У сучасній культурі поняття "Б." є суперечливим і змінюється залежно від типу світопереживання. У межах стихійно-родового типу світопереживання Б. вбачається у продовженні роду; у межах духовно-творчого - у культурній сфері (творче Б.); представники духовно-містичного світопереживання розглядають Б. як самоусвідомлення та самопізнання; у відкрито-особистісному (поліцентричному) типі світопереживання існує тенденція до об'єднання його різних варіантів. На основі стихійно-родового, духовно-творчого та духовно-містичного типів світопереживання розгортаються натуралістична, культурологічна та спіритуалістична (містико-ідеалістична) парадигми Б. Між ними виникає суперечність, що може переходити в антагонізм, коли протилежні погляди кваліфікуються як онтологічно хибні та морально негативні О. собливістю персоналістичної парадигми (як наслідку відкрито-особистісного типу світопереживання) є те, що вона створює можливість синтетичного розв'язання міжпарадигмальних суперечностей у розумінні Б. З позицій персоналістичної парадигми йдеться про Б. особистості і виокремлюються такі його вияви: через продовження роду та власного біологічного життя, творче Б., Б. самотворення. Вони можуть бути раціонально доведені або спростовані з однаковою ймовірністю. Прийняття чи заперечення певного вияву Б. є результатом етико-екзистенційного вибору кожної людини. Унікальність і неповторність внутрішнього світу людини дозволяють їй вийти за межі ситуації смерті - частково або в усій екзистенційній повноті. Б. особистості екзистенційно поєднане з феноменом любові. Завдяки любові відбувається постійне відновлення людського роду, створення артефактів культури, які передаються від покоління до покоління. Реалізується Б. особистості як самотворення та співтворення. Б. співтворення поєднує як екзистенційно-особистісний, так і екзистенційно-комунікативний аспекти людського буття.
    С. Крилова

    Філософський енциклопедичний словник > безсмертя

  • 7 Гуссерль, Едмунд

    Гуссерль, Едмунд (1859, Просніц, Моравія - 1938) - нім. філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Навчався у Ляйпцигу, Берліні й Відні. Працював в ун-тах Галле, Геттингена, Фрайбурга. У творчості Г. розрізняються три періоди: дофеноменологічний, феноменологічний і трансцендентально-феноменологічний. Дофеноменологічний період пов'язаний із впливом філософа і психолога Врентано, від якого Г. (через поняття інтенціональності свідомості) здобув вирішальний поштовх для спрямування своїх дослідницьких інтересів до царини філософії. У 1891 р. він видає свою першу велику працю "Філософія арифметики", у якій здійснена спроба дати психологічне обґрунтування основоположень математики. Проте, ознайомившись з критикою психологізму в логіці й математиці з боку Фреге (рецензента його праці), Г. відмовляється від попередньої дослідницької програми і звертається до логічного обґрунтування наукового знання. Перший том його двотомної праці "Логічні дослідження" уже містив ґрунтовну критику психологізму. Г. доводив, що психологія є емпіричною наукою, а логіка й математика (так само, як і філософія) є науками апріорними, які мають справу з раціональними поняттями та загальними й необхідними істинами. У цій же праці обґрунтовано ідею "чистої логіки", розглянуто питання про те, "що робить науку наукою", проведено розрізнення емпіричних та теоретичних наук, з'ясовано умови можливості наукової теорії як такої та ін. Феноменологічний період започатковує другий том "Логічних досліджень", в якому Г. прагне узгодити ідею "чистої логіки" з проблематикою теорії пізнання. Це прагнення здійснюється під орудою заклику "до самих речей", тобто до досвідної реальності, що у вигляді феноменів свідомості безпосередньо презентує себе пізнанню. Згідно з Г., феноменологія - це апріорна автономна наука про феномени свідомості. У межах феноменологічної концепції розгорнута характеристика поняття інтенціональності (як спрямованості свідомості до предмета), яке описує структуру та функціональні залежності смислопокладання; започатковано аналіз смислової будови людського світу, як вона дається науковим знанням; розкрито співвідношення "виразу" і його "значення"; показано, що умовою здійснення інтенції свідомості є її споглядальне виконання та ін. Трансцендентально-феноменологічний період був наслідком переходу Г. на позиції трансцендентальної феноменології як універсальної філософії - науки про людський світ і місце в ньому людини як смислового центру сущого. У цей період Г. вводить поняття (і операцію) трансцендентально-феноменологічної редукції, яка постає аналогом картезіанського універсального сумніву і поряд з ейдетичним (категоріальним) спогляданням загального та дескрипцією феноменально даного одиничного - у їх взаємодії - слугує основоположним складником феноменологічного методу. У мисленевій схемі "Ego - cogito - cogitatum" остання ланка становить "ноему", смисловий зміст свідомості; середня ланка постає "ноезою", "актом", інтенціональним переживанням (сприйняттям, пригадуванням тощо), з допомогою якого цей зміст дається; перша ж ланка є "чистою" (абсолютною) свідомістю, трансцендентальним суб'єктом, що немовби надбудовується над емпірико-психологічним "Я" кожної людини як його чиста можливість. Після Першої світової війни, що її Г. сприйняв як руйнацію старого європейського світу, його роздуми дедалі чіткіше і концентрованіше спрямовуються на осмислення завдань філософії (і відповідальності філософів) у відродженні життя. Він обстоює тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повновартісного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. У праці "Картезіанські роздуми" Г. обґрунтовує трансцендентальну феноменологію в історико-філософському контексті і порушує дві нові проблеми - подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивного характеру засад свого філософування. В останній, незавершеній праці "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" також з'являються дві принципово нові теми - аналіз феномена життєвого світу та історичний спосіб аргументації. Криза європейських наук, тобто втрата ними будь-якого життєвого значення для людини, пов'язується із вилученням людської суб'єктивності з наукової картини світу, в результаті чого "суб'єктивізм" став принципово ворожим щодо здобуття "об'єктивного" знання. Одначе спроби осмислити феномен життєвого світу як протогенної стихії виникнення наукової картини реальної дійсності засвідчили, що цей феномен є наскрізно історичним утворенням, а відтак, трансцендентально-феноменологічна редукція перетворювалась на редукцію історичну, передумовою здійснення якої ставало дослідження сталих історичних традицій розвитку європейської культури. На цій підставі в пізній феноменології Г. з'являється поняття "історичного апріорі" (трансцендентальної історичності свідомості). "Криза" стала своєрідним філософським заповітом мислителя, після смерті якого виявилось понад 40000 сторінок рукописів, заповнених стенографічним шрифтом, які утворили архів Г. в Лувені (Бельгія) і дотепер продовжують публікуватися в зібраннях його творів.
    [br]
    Осн. тв.: "Філософія арифметики" (1891); "Логічні дослідження". В 2 т. (1900); "Ідеї чистої феноменології або феноменологічна філософія" (1913); "Формальна і трансцендентальна логіка" (1929); "Картезіанські роздуми" (1931); "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" (1936)

    Філософський енциклопедичний словник > Гуссерль, Едмунд

  • 8 transfer

    1) акт перенесення прав; документ про передачу; передача (влади, права, повноважень тощо); відчуження; уступлення майна, цесія; переведення (на іншу роботу, посаду, місце роботи, з одного місця ув'язнення в інше); переказ ( грошей)
    2) переводити (на іншу роботу, з одного місця ув'язнення в інше); перераховувати, переказувати ( гроші); передавати (владу, права, повноваження тощо); переуступати ( право); уступати
    - transfer a title
    - transfer book
    - transfer deed
    - transfer detention
    - transfer duty
    - transfer form
    - transfer from court to court
    - transfer jurisdiction
    - transfer of authority
    - transfer of boundaries
    - transfer of business
    - transfer of cause
    - transfer of claim
    - transfer of collateral
    - transfer of company
    - transfer of control
    - transfer of currency
    - transfer of firm
    - transfer of funds
    - transfer of goods
    - transfer of guardianship
    - transfer of mortgage
    - transfer of ownership
    - transfer of payments
    - transfer of property
    - transfer of property by gift
    - transfer of real property
    - transfer of rights
    - transfer of risk
    - transfer of technology
    - transfer of territory
    - transfer possession
    - transfer property
    - transfer ownership
    - transfer payment
    - transfer real property
    - transfer risk
    - transfer stamp
    - transfer tax
    - transfer ticket
    - transfer to another court
    - transfer to another job
    - transfer to another post
    - transfer to jurisdiction

    English-Ukrainian law dictionary > transfer

  • 9 Мід, Джордж Герберт

    Мід, Джордж Герберт (1863, Сауд-Хадлі, штат Массачусетс - 1931) - амер. філософ. Закінчив коледж в Оберліні (1883); потому навчався в Гарвардському ун-ті (1887 - 1888), де слухав лекції Джемса та Ройса. У 1889 - 1891 рр. вивчав філософію, лінгвістичну антропологію та психологію у Берліні та Ляйпцігу. У 1891 - 1893 рр. викладав у Мічиганському ун-ті, а од 1893 р. очолює кафедру філософії у Чиказькому ун-ті. Під час навчання у Німеччині відбувається знайомство М. із Дьюї і розпочинається їхня подальша співпраця. Під впливом Дьюї М. переходить з позицій гегельянства до прагматизму. Дискусія обох філософів на шпальтах наукової періодики заклала теоретичні підвалини Чиказької школи прагматизму. Курс лекцій, прочитаних М. на філософському ф-ті в Чикаго, було опубліковано під назвою "Соціальна психологія". Основна праця "Дух, самість і суспільство з точки зору соціального біхевіориста" (1934), як і всі інші, побачила світ уже після смерті М. Новизна концепції символічного інтеракціонізму полягає у тому, що класичне співвідношення соціальної структури та людини було переосмислене на основі концептів людської дії, її самоідентифікації, мислення та взаємодії людських груп. М. наголошував, що людина, на відміну від тварин, розумна істота, яка діє у символічному оточенні, проте символізація не зводиться до індивідуальної дії, оскільки включає переживання іншого, що присутнє у процесі саморефлексії, самоідентифікації та самоконтролю. Акт тілесного народження людини становить лише передумову генези самості, яка відбувається у процесі символізації. Самість людини постійно конституюється у безпосередній практиці суспільного життя. Соціальна дія людини координується символами - ідеальними об'єктами, що сигналізують про об'єкт та його властивості. У повсякденному житті найпоширенішими символами є слова буденної мови. Взаємодія людей відбувається на безпосередньому та символічному рівнях. Завдяки символічному мисленню людина набуває інтерактивної здатності, тобто вивільняється від необхідності набуття знань у безпосередньому досвіді. Взаємодіючи, люди створюють символічне середовище, завдяки якому можуть підтримувати існуючі або конструювати нові соціальні структури та інституції. Ідеї М. про людську дію, самість, символізацію, інтеракцію, контроль і організацію утворили концептуальні засади теорії комунікативної дії, рольової теорії, інтеракціонізму, когнітивної соціології.
    [br]
    Осн. тв.: "Сучасна філософія" (1932); "Дух, самість і суспільство з точки зору біхевіориста" (1934); "Поступ думки у дев'ятнадцятому сторіччі" (1936); "Філософія дії" (1938); "Соціальна психологія" (1956).

    Філософський енциклопедичний словник > Мід, Джордж Герберт

  • 10 Радищев, Олександр Миколайович

    Радищев, Олександр Миколайович (1749, Москва - 1802) - рос. письменник, філософ. Навчався у Ляйпцизькому ун-ті, зокрема у ляйбніціанця Платнера Ц. ікавився філософією Гельвеція, Дидро, Маблі, Локка, Пристлі. У філософсько-публіцистичному творі "Подорож із Петербурга до Москви" переконливо розкрив "нелюдське гноблення" та моральне приниження селян. За цю книгу засуджений до страти, яку було замінено засланням до Сибіру. У засланні написав філософський трактат "Про людину, її смертність та безсмертя", в якому наводить аргументи як за, так і проти безсмертя душі. Людина, її сутність, місце та роль у світі є центральною проблемою світорозуміння Р. Потужна тенденція до матеріалістичного (реалістичного) монізму поєднується у нього із значними елементами деїзму та дуалізму, з філософськими міркуваннями у дусі пантеїзму. Одним із основних законів природи є закон вдосконалення та самовдосконалення її форм; виходячи з цього, Р. стверджував спорідненість людини з усією живою та неживою природою. На засадах ідей трансформізму в поєднанні з еволюційними уявленнями Р. намагався протиставити метафізиці в її механіцистському та органіцистському варіантах принципи динамічної антропології та еволюціонізму. Суголосно тогочасному європейському Просвітництву обґрунтовував принципи народовладдя (демократії), республіканізму (антимонархізму), свободи слова та віросповідання. Пережив гостре розчарування наслідками Французької революції. Після смерті Катерини II був амністований, брав участь у роботі імператорської комісії з нового цивільного законодавства, пропонував проекти демократизації суспільства, створення правової держави, перебудови судочинства та правоохоронних органів. Покінчив життя самогубством.
    [br]
    Осн. тв.: "ЖитієФ.В. Ушакова"(1789); "Подорож із Петербурга до Москви" (1790);"Про людину, її смертність та безсмертя" (1792, опубл. 1809).

    Філософський енциклопедичний словник > Радищев, Олександр Миколайович

  • 11 to

    1. adv
    означає:
    1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-
    2) початок дії — за, до

    to and fro, to and again, to and back — туди й назад

    2. prep
    вказує на:
    1) напрям — до, в, у, на
    3) відстань — до
    7) відношення до когось — до, для, з, за
    8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про
    9) межу, ступінь — до
    10) мету — на, до, з
    12) належність, складову частину — від, до

    ten (minutes) to two — без десяти (хвилин) друга (година)

    14) ціну — за, на
    3. part

    tell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)

    he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок

    * * *
    I [tuː] adv
    1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

    they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

    to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

    a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

    to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

    close to — поруч, біля

    we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

    keep her to!мop. тримай до вітру ( команд)

    II prep

    head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

    to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

    to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

    to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

    to point to smth — вказувати на що-н.

    to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

    he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

    he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

    it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

    to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

    the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

    placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

    have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

    he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

    to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

    2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

    greetings to smb — вітання кому-н.

    to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

    to speak to smb — розмовляти з ким-н.

    to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

    to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

    to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

    to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

    who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

    attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

    known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

    clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

    unjust to smb — несправедливий до кого-н.

    pleasing to smb — приємний кому-н.

    to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

    it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

    what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

    life is nothing to himвін не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

    to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

    3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

    to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

    to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

    to swear to smth — присягнутися в чому-н.

    to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

    to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

    to allude to smthпосилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

    to have a right to smth — мати право на, будь-що.

    to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

    a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

    (dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

    in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

    to reply to smb — відповідати кому-н.

    to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

    what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

    to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

    to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

    flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

    to the end, to the last — до кінця

    to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

    to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

    stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

    rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

    to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

    to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

    to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

    the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

    the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

    to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

    the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

    the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

    to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

    to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

    he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

    to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

    to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

    5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

    he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

    the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

    to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

    he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

    6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю
    7) = toady I 2
    8) ласк. icт. дитинка, жабеня
    ••

    to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

    English-Ukrainian dictionary > to

  • 12 Ісус Христос

    Ісус Христос ( від грецьк. χριστόζ - помазаник (Божий) - згідно християнського віровчення, засновник віровчення, засновник християнства. Більшість християнських церков, окрім монофізитів, вшановують I. X. як боголюдину. В новозавітній літературі (зокрема в Євангелії від Матвія) говориться, що дружина тесляра Йосипа Марія чудесно зачала від Духа Святого і, залишившись непорочною, народила у Віфлеємі І.Х. Щоб зберегти дитя від переслідувань царем Іродом, сім'я, за порадою архангела Гавриїла, відправилася в Єгипет. Після повернення в Галілею І.Х. був хрещений Іваном Хрестителем і почав проповідувати своє вчення. Допомагали йому в цьому 12 учнів, названих апостолами. Зраджений своїм учнем Юдою, І.Х. був засуджений синедріоном (юдейським судом) до смерті - розіп'ятий на хресті, а опісля похований у печері. Після суботи він воскрес. Християни вірять у друге пришестя I. X. Проте не всі вони однаково уявляють Спасителя. Так, юдео-християни вважають його сином Йосипа, монофізити не визнають людську природу I. X. Уявлення про I. X. в християнській свідомості змінювалося протягом І - III ст. Якщо в Одкровенні Івана Богослова I. X. - небесна істота, то вже в Євангеліях знаходимо описання його земного життя. Окрім богословської існують інші версії І.Х. Посилаючись на суперечливість описання I. X. в новозавітній літературі, мовчання відомих діячів І ст. про I. X., ряд дослідників вважають його міфічною особою. Багато дослідників визнають історичну основу образу. Відома для свого часу особа - "праведна людина", "вождь бунту", проповідник - з часом здобула риси Спасителя, була наділена його шанувальниками надприродними властивостями. Додатково аргументи для історичної школи дали кумранські рукописи. Страчений "наставник праведності", згідно вчення есенів, воскресне і буде судити всі народи. З точки зору космічної концепції, І. X. - це прибулець з інших світів, якого земляни наділили надприродними властивостями. Про це свідчить, нібито, відсутність описання дитячих і юнацьких років його життя в ранніх Євангеліях, твердження І.Х. про існування на небі його "батька небесного" тощо. Багато інших космічних елементів містить Апокаліпсис та Євангеліє від Івана.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > Ісус Христос

  • 13 to

    I [tuː] adv
    1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

    they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

    to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

    a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

    to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

    close to — поруч, біля

    we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

    keep her to!мop. тримай до вітру ( команд)

    II prep

    head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

    to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

    to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

    to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

    to point to smth — вказувати на що-н.

    to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

    he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

    he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

    it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

    to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

    the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

    placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

    have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

    he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

    to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

    2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

    greetings to smb — вітання кому-н.

    to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

    to speak to smb — розмовляти з ким-н.

    to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

    to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

    to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

    to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

    who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

    attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

    known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

    clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

    unjust to smb — несправедливий до кого-н.

    pleasing to smb — приємний кому-н.

    to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

    it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

    what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

    life is nothing to himвін не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

    to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

    3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

    to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

    to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

    to swear to smth — присягнутися в чому-н.

    to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

    to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

    to allude to smthпосилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

    to have a right to smth — мати право на, будь-що.

    to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

    a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

    (dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

    in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

    to reply to smb — відповідати кому-н.

    to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

    what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

    to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

    to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

    flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

    to the end, to the last — до кінця

    to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

    to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

    stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

    rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

    to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

    to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

    to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

    the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

    the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

    to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

    the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

    the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

    to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

    to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

    he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

    to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

    to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

    5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

    he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

    the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

    to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

    he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

    6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю
    7) = toady I 2
    8) ласк. icт. дитинка, жабеня
    ••

    to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

    English-Ukrainian dictionary > to

  • 14 Шопенгауер, Артур

    Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).
    [br]
    Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841).

    Філософський енциклопедичний словник > Шопенгауер, Артур

  • 15 Ляйбніц, Готфрид Вільгельм

    Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646, Ляйпциг - 1716) - нім. філософ, вчений В. ивчав філософію та право в Ляйпцизькому ун-ті, математику в Ієнському. Після закінчення Ляйпцизького філософського ф-ту захистив у 1666 р. дис. "Про комбінаторне мистецтво", в кінці того ж року в Альтдорфі - дис. на ступінь докт. права. Л. створив першу обчислювальну машину, яка, крім арифметичних дій, могла добувати квадратні корені; після її успішної демонстрації у Парижі був обраний до Паризької академії, а в 1673 р. став членом Королівського тов-ва у Лондоні. Першу статтю про диференційне числення Л. опублікував у 1684 р., а про інтегральне - у 1686 р. Л. виступив ініціатором створення Академії наук у Берліні (1700), був обраний (пожиттєво) першим її президентом. Протягом життя Л. багато подорожував (певний час перебував у Франції, Англії, Італії, зокрема у Римі). Постійним місцем роботи Л. (від 1686 р. і до смерті) було опікування бібліотекою герцогів Ганноверських. Власна філософська система задумувалась і створювалась Л. як спроба синтезу досягнень античної, середньовічної та "нової філософії"; в історію світової філософської думки вона увійшла як завершення європейської філософії XVII ст. і як попередниця нім. класичної філософії. Основними імперативами раціоналістичної за своїм характером методології Л. постають універсальність і чітка доказовість філософських міркувань. Вихідними методологічними засадами, що уможливлюють дотримання означених імперативів, є наступні принципи буття і мислення: 1) несуперечливість будь-якого можливого або мислимого буття (закон суперечності); 2) логічна первинність можливого над дійсним (можливість незліченної множинності несуперечливих світів); 3) достатнє обґрунтування, що існує саме даний світ, відбувається саме ця подія, а не будь-які з можливих (закон достатньої підстави); 4) довершеність чи досконалість даного світу як достатня підстава його існування. Досконалість дійсного світу Л. розумів як гармонію сутності та існування Н. а відміну від попередніх мислителів, які вважали анахронізмом такі поняття античної та схоластичної філософії, як "ентелехія", "монада", "мета" (або кінцева причина) та "субстанція" (субстанційна форма), Л. залучає їх, докорінно переосмисливши, як основоположні і продуктивні засоби філософського пізнання. Першочергове місце тут належить поняттю "монада". Л. радикально відходить від ототожнення матерії і протяжності та тлумачення простору як субстанції (Декарт), позаяк такий підхід, на його думку, передбачає нескінченну подільність. Натомість він вводить поняття частки, наділеної силою (на тій підставі, що цього вимагають закони руху). Прості субстанції, або монади, не мають протяжності і тому не можуть ділитися іще на щось простіше; вони є осередками сили і, отже, почуття, сприйняття (перцепції) і прагнення (апетиції). Кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" увесь універсум. Із тези, що монади - це прості субстанції, випливає, що вони не мають вікон, через які щось має "входити і виходити". Звідси - ідея Л. про напередвизначену гармонію, адже інакше неможливо пояснити взаємозв'язок монад поміж собою. Подібно до того як два хори можуть співати за однією партитурою, так і монади взаємодіють на підставі первинного Божественного вибору щодо їхнього співіснування. Існування Бога Л. обґрунтовує, виходячи із принципу достатньої підстави; оскільки поняття Бога можливе, то він існує. Тільки Бог спроможний, "віддзеркалюючи" свою власну природу, нівелювати відмінність між випадковим та необхідним; але це не означає, за Л., що зникає людська свобода. Людині, як монаді, також притаманні сприйняття, апетиції і спонтанність, але у формі мислення, волі і свободи. Свобода (включно зі свободою вибору) полягає у слідуванні велінням розуму згідно із принципом достатньої підстави.
    [br]
    Осн. тв.: "Принцип індивідуації" (1663); "Роздуми про знання, істину та ідеї" (1664); "Теорія руху" (1671); "Міркування про метафізику" (1686); "Про походження речей" (1697); "Теодицея" (1710); "Монадологія" (1714).

    Філософський енциклопедичний словник > Ляйбніц, Готфрид Вільгельм

  • 16 Спіноза, Бенедикт

    Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.
    [br]
    Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > Спіноза, Бенедикт

  • 17 Маланюк, Євген

    Маланюк, Євген (1897, Ново-Архангельськ, Херсонщина—1968) - укр. поет, публіцист, філософ. У колишньому Єлисаветграді (нині Дніпропетровськ) закінчив реальну гімназію, де раніше навчалися брати Тобілевичі, Кропивницький, Чикаленко. Певний час навчався у Політехнічному ін-ті в Петрограді, потім закінчив Київську військову школу. З проголошенням Української держави у 1917 р. - старшина армії УНР; після її придушення - еміграційні роки до самої смерті (Польща, Чехословаччина, від 1949 р. - США). З огляду на неординарну біографію М. та назву його першої поетичної збірки "Стилет і стилос" (1925), є підстави стверджувати, що життя в еміграції М. - це використання "стилосу" (пера літератора, філософа) як "стилету" (зброя вояка) для обґрунтування й поширення виплеканих ним ідей З. містовий спектр останніх - від вишуканої лірики до глибоких суспільно-патріотичних роздумів та історичних і історіософських нарисів ("Книга спостережень"). На творчості М. відчутно позначився вплив ідей Шпенглера, Куліша, Донцова. Філософські, історичні ідеї М. переважно зосереджені на філософії укр. історії (Шлемкевич), на руйнації пов'язаних з нею соціальних міфів та роздумах про подолання історичної безвиході. М. розглядає укр. історію як історію певного типу ментальності. При цьому він заперечує визначальний вплив на Україну зовнішніх чинників. М'якосердність, лагідність, "розспіваність", "жіночність" характеру українців, їхня схильність до компромісу, до запальної емоційності, яка швидко сходить нанівець, - ці чинники, за М., є руйнівними для українства, оскільки не врівноважуються іншими - раціональними, вольовими, опертими на норми писаного права у створеній власними зусиллями державі. Феномен малоросійства в інтерпретації М. є вітчизняним еквівалентом "втечі від свободи", відмови від самостійної організації культурного і політичного життя. Запоруку вивільнення від "синдрому малоросійства" М. вбачав у побудові системи суспільної еліти на європейських політичних і культурних засадах.
    [br]
    Осн. тв.: "Земля і залізо" (1930); "Перстень Полікрата" (1939); "Влада" (1951); "Нариси з історії нашої культури" (1954); "Малоросійство" (1959); "Книга спостережень". У 2 кн. (1962, 1966).

    Філософський енциклопедичний словник > Маланюк, Євген

  • 18 endowment mortgage

    іпотека, забезпечувана полісом страхування життя (страхові платежі інвестуються, страхова сума сплачується у конкретну дату або в разі смерті страхувальника); іпотека, забезпечувана інвестиціями в акції (протягом терміну іпотечного кредиту: позичальник сплачує відсотки банку і робить внески в інвестиційний фонд, який після закінчення терміну кредиту погашує основну суму боргу)

    The English-Ukrainian Dictionary > endowment mortgage

См. также в других словарях:

  • воскресати — а/ю, а/єш, недок., воскре/снути, ну, неш, док. 1) Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. || перен. Відроджуватися, відновлюватися. || Видужувати. || Проростати, розпускатися (про рослини). 2) перен. Внутрішньо… …   Український тлумачний словник

  • святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник

  • переживати — а/ю, а/єш, недок., пережи/ти, переживу/, переживе/ш і діал. пережи/ю, пережи/єш, док. 1) перех. Жити довше, ніж хто , що небудь, після смерті кого небудь або загибелі когось, чогось. || Бути, існувати, зберігатися довше, ніж що небудь (про… …   Український тлумачний словник

  • спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… …   Український тлумачний словник

  • покій — I п окій ко/ю, ч., заст. 1) Відсутність руху і шуму; тиша. || Тихе, мирне життя, згода. || Мир, примирення. 2) Душевна рівновага; відсутність хвилювання, турбот, тривог, сумнівів і т. ін. Не знати покою. •• На по/кої бу/ти (сиді/ти і т. ін.) не… …   Український тлумачний словник

  • рай — ра/ю, ч. 1) За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2) перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе… …   Український тлумачний словник

  • святитель — я, ч., церк. 1) Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії – архієрея. 2) Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих …   Український тлумачний словник

  • геній — (лат. рід) Божество, прародитель племені. За давньоримською міфологією у дорослого чоловіка начебто мались добрий і злий Г., у греків дух покровитель супроводжував все життя людину, а після її смерті опікав тих, кого вона любила. Вважалось, що… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • Бандера, Степан Андреевич — Степан Андреевич Бандера укр. Степан Андрійович Бандера Дата рождения …   Википедия

  • смерть — і, ж. 1) Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть. •• Рапто/ва смерть смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»